Practice

Практика здобувачів вищої освіти є обов’язковою складовою частиною процесу підготовки фахівців у вищих навчальних закладах і проводиться на відповідним чином оснащених базах практики вищих навчальних закладів, а також на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей господарства, освіти і державного управління.

Завданням практики є формування в умовах виробництва професійних здібностей здобувача вищої освіти на підставі використання його теоретичних знань в різних ситуаціях, які притаманні майбутній професійній діяльності спеціаліста. Тому практика планується у формі самостійного виконання, в умовах визначених програмою, реальних виробничих завдань.

В процесі практики увага повинна приділятися:

• розвитку творчих здібностей здобувача вищої освіти;
• його самостійності;
• умінню ним приймати рішення;
• розвитку його здатності працювати в колективі.

У Навчально-науковому фізико-технічному інституті здобувача вищої освіти проходять:

• переддипломну (4 курс першого (бакалаврського) рівня вищої освіти);
• науково-дослідну (2 курс другого (магістерського) рівня вищої освіти);
• педагогічну (аспіранти) практики.

Переддипломна практика студентів 4 курсу є невід’ємною частиною освітньо-професійної програми підготовки фахівців, основним завданням якої є формування і розвиток професійних знань в галузі прикладної математики, закріплення отриманих теоретичних знань і опанування практичними навичками і досвідом для виявлення наукової проблеми, пошуку та обґрунтування шляхів її вирішення.

Згідно з кваліфікаційною характеристикою бакалавра за спеціальністю “Прикладна математика” студенти отримують знання з математики, інформатики, інформаційних технологій та таких професійно орієнтованих дисциплін як математичне моделювання та системний аналіз, теорія складності та скінченні автомати, математичні методи захисту інформації тощо. Спеціалісти з даної спеціальності отримують уміння і навички, які дозволяють створювати нові математичні методи і технології комп’ютерної обробки інформації, дають змогу використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології в діяльності, пов’язаній з захистом інформаційних ресурсів, проєктуванні, реалізації, впровадженні та експлуатації автоматизованих систем.

Мета переддипломної практики. Переддипломна практика студентів є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки спеціалістів. ЇЇ основною метою та завданнями є:

1. Опанування студентами сучасними методами, навичками, вміннями та способами організації праці, пов’язаними з майбутньою професійною діяльністю.
2. Використання студентами одержаних знань, професійних навичок та вмінь для прийняття самостійних рішень під час роботи.
3. Виховання в студентах потреби систематично поповнювати свої знання і застосовувати їх в практичній діяльності.
4. Набуття студентами навичок роботи зі спеціальною літературою, патентними матеріалами, оформлення документації з програмного забезпечення.
5. Отримання студентами вміння підготувати наукову статтю, доповідь, реферат за матеріалами самостійних досліджень.
6. Проведення студентами науково-дослідних, проєктних та супроводжувальних робіт з:
   • проєктування баз та банків даних для інформаційних систем;
   • розробки систем моделей і методів аналізу і оптимізації інформаційних систем;
   • розробки нових інформаційних технологій та автоматизованих інформаційних систем в наукових установах та підприємствах різних форм власності;
   • розробки систем підтримки прийняття рішень в інформаційних та інших комп’ютерних системах;
   • розробки, налагодження експертних систем і супроводження програмних продуктів для автоматизованих інформаційних систем.

Здобувач вищої освіти повинен вміти:

• на основі набутих теоретичних і практичних знань вирішити конкретну наукову проблему; розробити комплексні підходи до її вивчення;
• провести експериментальні дослідження, обробити результати і довести їх придатність;
• узагальнювати і систематизувати отримані результати.

Предметом переддипломної практики є набуття навичок самостійної дослідницької роботи, розширення наукового світогляду бакалаврів, складання плану розв’язування поставленої задачі, визначення структури та логіки майбутньої бакалаврської роботи.

Відповідальність за організацію, проведення і контроль практик покладається на завідувача відповідної кафедри. Для керівництва практикою завідувачем кафедри призначаються керівники практики від університету (кафедри).

Науково-дослідна практика є важливою складовою магістерської програми і має на меті систематизацію, розширення і закріплення професійних знань, формування у магістрів початкової компетенції ведення самостійної наукової роботи, дослідження та експериментування. Суть науково-дослідна практики полягає у залученні магістрів до самостійної дослідницької роботи, ознайомленні з методикою проведення науково-дослідної роботи в академічних та спеціалізованих інститутах, провідних компаніях.

Цілями та завданнями практики є:

• оволодіння студентами сучасними методами, навичками, вміннями та способами організації праці майбутньої професійної діяльності;
• використання одержаних знань, професійних навичок та вмінь для прийняття самостійних рішень під час роботи;
• виховання потреби систематично поповнювати свої знання і застосовувати їх в практичній діяльності;
• здобути навички роботи зі спеціальною літературою, патентними матеріалами;
• навчитися оформляти документацію з програмного забезпечення;
• вміти підготувати наукову статтю, доповідь, реферат за матеріалами самостійних досліджень;
• проводити науково-дослідні, проектні та супроводжувальні роботи.

Студент повинен вміти:

• на основі набутих теоретичних і практичних знань уміти вирішити конкретну наукову проблему;
• розробити комплексні підходи до її вивчення;
• уміти провести експериментальні дослідження, обробити результати і довести їх правомірність;
• узагальнювати і систематизувати отримані результати.

Предметом науково-дослідної практики є поглиблення навичок самостійної дослідницької роботи, розширення наукового світогляду магістрів, дослідження проблем практики та вміння пов’язувати їх з обраним теоретичним напрямком дослідження, визначати структуру та логіку майбутньої магістерської роботи.

Магістрант повинен вміти написати невелику наукову доповідь на тему, пов’язану з індивідуальним завданням, в чому проявиться його вміння професійно зробити огляд спеціальної наукової літератури та патентних матеріалів у заданому напрямку. У дослідній частині роботи необхідно показати вміння теоретично обґрунтувати вирішення проблеми. Після цього — привести алгоритми і методи розв’язання поставленої задачі, а також програмну реалізацію.

В період переддипломної практики студент повинен ознайомитись з сучасною науковою тематикою провідних наукових установ, отримати навички роботи з науковими методами досліджень, інформаційними пакетами, прикладним програмним забезпеченням щодо теми його індивідуального завдання; взяти участь в розробленні програмного або прикладного забезпечення. Магістрант повинен навчитись порядку ведення документації, яка супроводжує наукові дослідження та програмне забезпечення.

Організація та проведення практики регламентовані наступними документами:

• наказ по університету про направлення на практику і призначення керівників;
• робоча програма (силабус) практики;
• щоденники, робочі програми та індивідуальні завдання для проходження практики;
• журнал відвідування практики;
• графіки відвідування керівниками практики занять з метою здійснення контролю;
• звіти про виконання програми практики;
• екзаменаційні відомості щодо заліку з практики.

Відповідальність за організацію, проведення і контроль практик покладається на завідувача відповідної кафедри. Для керівництва практикою завідувачем кафедри призначаються керівники практики від університету (кафедри).

Педагогічна практика аспірантів є обов’язковою складовою освітньо-наукових програм підготовки докторів філософії в КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Педагогічна практика аспірантів — це багатогранний, органічний процес професійної, психолого-педагогічної та методичної підготовки майбутніх викладачів вищої школи, який дозволяє синтезувати теоретичні знання та практичний педагогічний досвід, теоретичну фахову підготовку аспіранта та майбутню викладацьку діяльність. Педагогічна практика створює можливості для формування готовності майбутніх науково-педагогічних працівників до проведення навчально-виховної роботи зі студентами, потреб здобувати і застосовувати нові теоретичні та методичні знання з одночасним засвоєнням педагогічного досвіду.

В ході педагогічної практики аспіранти закріплюють та поглиблюють педагогічні знання, вміння, розвивають творчі здібності, педагогічне мислення. Важливого значення набуває розвиток комунікативної культури майбутніх викладів вищої школи, формування навичок педагогічної взаємодії та співробітництва зі студентами.

Під час проходження педагогічної практики аспіранти знайомляться з організаційною структурою університету, особливостями його функціонування, який відображається у освітніх принципах, чинниках, формах організації освітнього процесу, меті, засобах діяльності, культурних традиціях, цінностях тощо.

Метою педагогічної практики є набуття аспірантами навичок та вмінь навчально-методичної роботи в сучасних умовах, поглиблення та закріплення знань з питань організації і форм здійснення навчального процесу, а також його науково-дослідного, навчально-методичного, нормативного та організаційного забезпечення, формування вмінь і навичок опрацювання наукових та інформаційних джерел при підготовці занять, застосування активних методик викладання дисциплін відповідної спеціальності.

Об’єктом практики є навчальний процес підготовки фахівців за відповідною спеціальністю.

Предметом практики є окрема фахова дисципліна навчального плану (базова дисципліна, що відповідає напряму наукових досліджень аспіранта).

Метою педагогічної практики є формування у здобувачів ступеня доктора філософії компетентностей:

• здатність здійснювати та організовувати науково-педагогічну діяльність у вищій освіті застосовуючи новітні педагогічні підходи і практики, у тому числі інформаційні технології у навчальному процесі, урізноманітнювати методики викладання з метою кращого сприйняття матеріалу.
• здатність забезпечувати безперервний саморозвиток і самовдосконалення, відповідальність за розвиток інших у професійній галузі, дотримуючись педагогічної етики, правил академічної доброчесності у науково-педагогічній діяльності.

Після проходження практики здобувачі мають продемонструвати такі результати навчання:

• володіти сучасними методиками педагогічної діяльності у вищій освіті, уміти викладати професійно-орієнтовані дисципліни спеціальності на основі системних, методологічних знань зі спеціальності та результатів наукових досліджень використовуючи базові знання з педагогіки та психології вищої школи.
• знати основи планування освітнього процесу у закладі вищої освіти, завдання і функції науково-педагогічного працівника, вимоги до підготовки документального супроводу навчального процесу, мати навички з організації педагогічної діяльності, планування навчальних занять.
• розробляти зміст, проводити структурування навчального матеріалу, обирати методи та засоби навчання і контролю, здійснювати контроль і оцінку результатів навчання та проводити корекцію освітнього процесу під час викладання, знати психолого-дидактичні основи процесу навчання, таксономію цілей навчального заняття та методи активізації пізнавальної діяльності студентів.

Відповідальність за організацію практики та контроль за її проведенням покладається на керівництво університету.

Загальну організацію практики та контроль за її проведенням здійснює завідувача кафедри та відповідальна особа за проведення практики на кафедрі, за якою закріплений аспірант на час підготовки в аспірантурі. Безпосереднє керівництво педагогічною практикою аспіранта здійснюється науковим керівником аспіранта.

Період проведення педагогічної практики визначається графіком освітнього процесу та навчальними планами, а зміст практики кожного окремого аспіранта визначається керівником в індивідуальному плані аспіранта який затверджується на засіданні кафедри щонайменше за п’ять днів до початку семестру (навчальних занять), у якому проходить педагогічна практика.

Місце проходження практики бакалаврів визначається наказом Міністерства освіти України від 08.04.1993р. № 93, в якому, зокрема встановлено, що практика студентів вищих навчальних закладів проводиться на базах практики, які мають відповідати вимогам практики.

Галузеві міністерства і відомства, що мають в своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, за погодженням з Міністерством освіти України можуть закріплювати за ними підприємства терміном до 5 років.

При наявності в вищих навчальних закладах державних, регіональних замовлень на підготовку спеціалістів перелік баз практики надають цим закладам органи, які формували замовлення на спеціалістів. При підготовці спеціалістів вищими навчальними закладами за цільовими договорами з підприємствами, організаціями, установами бази практик передбачаються в цих договорах.

У зв’язку з науковими напрямками науково-навчального фізико-технічного інституту, рекомендовано такі бази практики для проходження переддипломної та науково-дослідної практик:

1. Інститут космічних досліджень НАНУ-НКАУ
2. Інститут математики НАНУ
3. Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАНУ та Міносвіти та науки України
4. Інститут прикладного системного аналізу НАНУ
5. Корпорація Інком
6. Ю.ТОВ “Самсунг Електронікс”
7. Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України
8. ТОВ “АВТОР”
9. ТОВ “Глобал Лоджик Україна”
10. ТОВ “Науково-виробничий центр «Безпека інформаційних технологій і систем”
11. ТОВ “ДИНА”

Педагогічна практика проводиться на кафедрах КПІ ім. Ігоря Сікорського.